Все про папаю
Зміст
Папая — це смачний тропічний плід родом з Північної Мексики, його ще називають «помаранчевим сонцем», а дерево, на якому він росте — «динним» або «хлібним» деревом.
Що таке папая
Це плід невисокої (до десяти метрів) пальми з тонким стовбуром без гілок. Її верхівку прикрашає «шапка» з величезним посіченим листям діаметром до метра, в пазухах черешків яких розвиваються квіти. Період від посадки кісточки до першого врожаю становить всього лише рік-півтора. До того ж вона дуже невибаглива, і плодоносить круглий рік. Сьогодні папаю вирощують у багатьох країнах зі схожими кліматичними умовами, включаючи Таїланд, Індію, Бразилію і Перу.
За науковою класифікацією, дерево відноситься до сімейства хрестоцвітних (як відома в наших краях капуста). Недозрілі плоди використовуються як овоч — для запікання і приготування супів. Стиглі — їдять як фрукт і готують з неї десерти.
Корисні властивості папаї
Стиглі плоди папаї є низькокалорійні, легко засвоюються, їх особливо оцінять люди, що стежать за фігурою. Крім великої кількості білків і клітковини, в них містяться:
- глюкоза;
- органічні кислоти;
- мікро- і макроелементи, включаючи калій, кальцій, залізо;
- вітаміни групи В, С, А, і D;
- папаїн, що діє як шлунковий сік.
Завдяки складу, папая вкрай корисна. Вона допомагає в лікуванні виразки дванадцятипалої кишки, печії, колітів, бронхіальної астми, хвороб печінки, покращує травлення. Папаю також рекомендують людям, що страждають на діабет — сік папаї сприяє нормалізації цукру.
Незважаючи на тропічне походження фрукта, папаю можна їсти навіть вагітним, жінкам на ГВ і маленьким діткам. Стиглі плоди чудово тонізують і позитивно впливають на імунну систему.
Сік папаї застосовується в лікувальних цілях при хребетних грижах. Також це — ефективний глистогінний засіб. Зовнішньо його використовують для зняття болю при травмах шкіри і опіках, для лікування екземи та укусів комах.
В косметології сік папаї також показав свою ефективність. Він часто входить до складу кремів для депіляції, освітлення веснянок, пом’якшення шкіри.
З чим вживати папаю
Стиглі плоди найчастіше їдять сирими, очистивши від шкірки і насіння. Недозрілу папаю використовують для приготування супів, соусів, м’ясних страв і салатів. Також їх добре запікати. При цьому, вашу кухню заповнить апетитний запах гарячого хліба — це, до речі, пояснює, чому папаю називають «хлібним деревом».
Перед вживанням, папаю слід очистити від шкірки і видалити насіння. Деякі вважають за краще просто розрізати фрукт навпіл, очистити половинки від насіння, і їсти м’якоть за допомогою ложки.
З чим поєднується смак папаї:
- європейці люблять поєднання цього фрукта з тертим пармезаном;
- в Таїланді можна покуштувати шматочки стиглого плода, политі соком лайма;
- там же на обід подають салат Сом Там із зеленою папаєю і в’яленими креветками, приправленими перцем чилі і часником.
Яка на смак папая
Цей фрукт зовні і за хімічним складом нагадує знайому всім диню (звідси й інша назва пальми). Смак недозрілого плоду багато хто порівнює зі смаком солодкої морквини, кабачка або гарбуза, а стиглого плоду — з тієї ж динею. У різних сортів папаї свій післясмак. Є плоди з абрикосовим смаком, є — з квітковим, і навіть шоколадно-кавовим.
За консистенцією, стигла папайя м’яка, трохи масляниста, схожа на манго, персик або диню.
Що до запаху, більшість людей кажуть, що він нагадує малину.
Як виглядає папайя
Плоди досягають ваги від 1-3 до 6-7 кілограмів. Діаметр фрукта — від 10 до 30 см, довжина — до 45 см. У стиглої папаї шкірка золотисто-янтарного кольору, а м’якоть — жовто-оранжева.
Для експорту папаю знімають з дерева ще зеленою, щоб плоди менше м’яли при транспортуванні. Якщо ви придбали недозрілий фрукт, можна залишити його в сухому темному місці — з часом він дозріє. Стиглу папаю зберігайте в холодильній камері не більше тижня.
Протипоказання до вживання папаї
Цей фрукт практично не має протипоказань. Не варто вживати його в їжу тим, хто схильний до алергії на екзотичні фрукти, або має індивідкальну непереносимість. Недозрілі плоди містять багато карпаіна (алкалоїд, що може викликати отруєння і опіки).
Источник
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Одно з п’яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. Проворні матушки сьорбнули й поскривлялись; не ймучи віри своєму смакові, гості поглядали одні на одних, доки не розшолопали, що то була вода з перцем (Нечуй-Левицький, III, 1956, 111) ; Будь-якого певного значення смак в житті земноводних не відіграє (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 15) ;
// Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. — Просимо до столу, звиніть, коли, може, щось не так — за смак не ручаюся, а гаряче буде (Михайло Стельмах, I, 1962, 594) ; Шпак не від того, щоб, як спілі вишні, Покуштувати, що воно на смак (Максим Рильський, III, 1961, 178) ; * Образно. Після кожного подиху хотілося швидше відчути ще раз цей неповторний смак весняного повітря (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 8) ;
// Якість, властивість їжі й питва, що дають задоволення. Вона одрізала огірка: огірок був несолоний, дуже кислий, без усякого смаку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 96) ; [Гадюка:] На голодні зуби і камінь має смак (Марко Кропивницький, V, 1959, 486) ; * Образно. Досі чує [Віталій] на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його там, на винограднику. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 105) ; Розкріпачений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила (Михайло Чабанівський, Шляхами. 1961, 34) ;
// розм. Те саме, що смакота 2. — Вони в свитках ходять та отаку ковбасу за не знати який смак уважають (Іван Франко, III, 1950, 122) ;
// Бажання їсти, охота до їди; апетит. Зараз з печі, вона [страва] так приязно пахла, лоскотала в роті, будила ще більший смак (Панас Мирний, III, 1954, 269) ; П’яний козак зіпсував смак до їжі та вина (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 151) .
Добиратися смаку див. добиратися 1; Органи смаку — органи чуття у людини й тварини, що містяться в язиці та в м’якому піднебінні й служать для розпізнання якості та властивостей їжі й питва. Органи смаку у новонароджених дітей розвинені найбільше порівняно з іншими органами чуття (Шкільна гігієна, 1954, 59) ; Прісний смак див. прісний.
2. Розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки. Все, чим він пишається і цінить у собі, його розум, смак і культура, навіть його ідеї — все згодували, усе зростили оці лани (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393) ; Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський (Іван Франко, I, 1955, 13) ; Вона добре малювала, мала тонкий художній смак, розуміла все прекрасне (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 270) .
♦ Знати (мати, тямити) смак — добре розбиратися в чому-небудь, розумітися на чомусь; любити що-небудь. [Сотник:] Поки сто раз не поцілує, Й читать не хоче! А бурсак! Собачий сину, знаєш смак (Тарас Шевченко, II, 1963, 196) ; До прання я маю смак. Мати навчила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 213) ; [Петро:] Павле Павловичу, я чув, що ви й у віршах смак тямите, бо й самі їх пишете (Володимир Самійленко, II, 1958, 145) .
3. Схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135) ; У неї вже встиг виробитися смак до такої наполегливої праці (Олесь Донченко, V, 1957, 335) .
♦ Ввіходити (ввійти) в смак — починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив [Бертольд] І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка, I, 1951, 380) ; Знаходити (знайти, находити, найти) смак у кому — чому — відчувати інтерес до кого-, чого-небудь. Декому робота ця здається нудною, одноманітною, а Порфир і в ній знаходить для себе смак (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 111) ; — Не буду ж і я його [шлях] копать. Нехай його чорти розкопують, коли знайдуть у йому смак, — бубонів сам до себе Кайдаш (Нечуй-Левицький, II, 1956, 274) ; — Рутулець Турн тебе вже свата. І ти в йому находиш смак (Іван Котляревський, I, 1952, 178) ; На смак чий — відповідно до чиїхсь поглядів, міркувань, уподобань. Як Вам подобаються наші періодичні видання: «Громадська думка», «Рідний край», «Шершень». На мій смак — все воно сіре, малоцікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 289) ; Крапивницький на свій смак і розсуд верховодив (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 24) ; Під смак кому, чий; По смаку кому, чиєму — подобається, імпонує кому-небудь. Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Леся Українка, III, 1952, 684) ; — Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 13) ; Припадати (припасти) до смаку кому — подобатися, імпонувати кому-небудь. — Розмова припадає мені до смаку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 28) ; — Шукаю відповіді на запитання: чому ви припали до смаку отій Катерині? (Натан Рибак, Час. 1960, 327) ; Приходитися (прийтися) до смаку див. приходитися.
4. Манера, стиль, зразок. Розвилась в Польщі в XVI і XVII віку [віці] широко комедія..; не хибло також проб сотворити поважну світську драму в смаку класичнім (Іван Франко, XVI, 1955, 216) ; Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників.. Гості сиділи за столом у світлиці, прибраній на смак того часу (Олександр Довженко, I, 1958, 219) .
5. у знач. присудк. сл. Те саме, що смачно 3. [Іван (одламує носик від куприка і їсть):] У-у, смак! (Панас Мирний, V, 1955, 228) .
♦ Добирати (добрати, доходити, дійти і т. ін. ) смаку: а) відчувати задоволення від їжі й питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 196) ; Проценко мовчав, ковтаючи чай.. Він ніяк.. не доходив смаку (Панас Мирний, III, 1954, 274) ; б) виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 78) ; До смаку: а) так, щоб було смачно. Вона почала куштувати кашу. — І трохи не солона. — Я ж мов до смаку солила, — несміло одказала та (Панас Мирний, III, 1954, 355) ; б) з великим апетитом. От узяла та й полетіла [Гава], Щоб недалечко у ярку, На самоті поснідать до смаку (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 90) ; в) гарно, вишукано. На ній була сукня хоч і не нова, але пошита до смаку (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 133) ; г) відповідно до чиїхсь вимог, уподобань. І що то вже вмів [Олексій] їм до смаку заграти! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 290) ; д) досхочу, до повного задоволення. — Мені дуже спішно треба тільки перейти [колію]. Візьміть штраф, вилайте до смаку, але я мушу (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 9) ; е) (кому) подобається, імпонує; до вподоби. Полякам, що були на Україні, Життя колгоспне дуже до смаку (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 65) ; Не міг великий князь Київської Русі завжди знати, що робиться на околицях Руської землі. А це було до смаку боярам (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71) ; З (із, зі) смаком: а) з великим апетитом. — Їсти — страх хочеться.. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459) ; б) гарно, вишукано. Одягається [Розумовська] скромно, але з витонченим смаком (Михайло Томчаній, Готель. 1960, 265) ; Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (Микола Олійник, Чуєш. 1959, 26) ; в) із задоволенням, з приємністю. Давно я нічого не читав.. з таким смаком (Панас Мирний, V, 1955, 378) ; Сьогодні, після довгої перерви, він зі смаком писав свої етнографічні замітки (Михайло Стельмах, II, 1962, 164) ; Набирати (набрати) смаку для кого — ставати важливим, значущим для когось, набувати неабиякого значення. Все — робота, життя, відносини з товаришами.. — все це набрало для нього особливого смаку (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 135) ; У (в) смак: а) з великим апетитом, з насолодою. Балабуха.. в смак з’їв пирога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 20) ; б) смачно. Тобі, дивлячися на гуцульський сніданок, очі рогом лізуть та оскома зуби дре [дере] — таке воно кисле. А гуцулові саме тоді в смак (Гнат Хоткевич, II, 1966, 355) ; в) досхочу, до повного задоволення. От як тая Павлютиха покине нас самих, то мати з попадею за плач мерщій, і добре, у смак, наплачуться собі (Марко Вовчок, VI, 1956, 222) ; Утрачати (утратити) смак: а) ставати менш смачним. Шипшина втратила від морозу свій смак (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 5) ; б) переставати смакувати кому-небудь. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22) ; в) переставати подобатися комусь, радувати кого-небудь. Сили покидали його, очі, якісь розпорошені й водянисті, глибоко запались, життя втратило смак (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342) ; г) (до чого) переставати пікавитися чим-небудь; знеохочуватися.
Источник
самый смак
Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин . 2013 .
Смотреть что такое «самый смак» в других словарях:
самый цимес — нареч, кол во синонимов: 5 • высший класс (19) • лучше не бывает (25) • самый смак (1) … Словарь синонимов
смак — а ( у), м. разг. 1. Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. Тишка и Павка раскусывали карамель звучно, со смаком. Ляшко, Сладкая каторга. || перен. Приятное ощущение, удовольствие, испытываемое во время чего л. Афанасий с каким то… … Малый академический словарь
Сводный алфавитный список фильмов. С — С «С 9 до 5» («9 to 5», 1982, амер.) «С бьющимся сердцем» («Le cœur battant», 1961, франц.) «С весельем и отвагой» (1974) «С вечера до утра» (1963) «С днём рождения, Ванда Джун» («Happy birthday, Wanda June», 1971, амер.) «С днём рождения,… … Кино: Энциклопедический словарь
Самые известные российские телеведущие (2004) — Список 100 самых известных российских телеведущих в 2004 году 5 й ежегодный рейтинг российских телеведущих, опубликованный в январе 2005 года еженедельником «7 Дней»[1]. В отличие от предыдущего, в котором журнал по традиции опубликовал 50 самых… … Википедия
Мушинская — Мушинская, Татьяна Михайловна Мушинская Татьяна Михайловна (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском … Википедия
Мушинская, Татьяна Михайловна — Татьяна Михайловна Мушинская (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском и русском языках. Наибольшую… … Википедия
Ангарск — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии … Википедия
Брейн-ринг — Спортивный турнир по брейн рингу. Украина, Львов, клуб «Пикассо». Брейн ринг игра между двумя (и более) командами в ответы на вопросы. Идея игры двух команд принадлежит Владимиру Яковлевичу Ворошилову и высказана им в книге «Феномен игры». Первая … Википедия
Тьялк — (чалк, чьялк, тялка, от нидерл. tjalk) голландский тип грузовых … Википедия
Большие олимпийские гонки (телепрограмма) — У этого термина существуют и другие значения, см. Большие гонки (фильм). Русская версия логотипа игры «Большие гонки». «Большие гонки» спортивно развлекательное шоу, популярное более чем в 30 странах мира. Шоу выходит в России с 2005 года.… … Википедия
Источник
