Самый смак что значит

Содержание

Смак – что означает? Определение, значение, примеры употребления
Значение слова «смак» в словарях русского языка
Смак это:
Значение слова смак
Смак в словаре кроссвордиста
Значение слова «смак»
Делаем Карту слов лучше вместе
Самый смак что значит
Смотреть что такое «СМАК» в других словарях:
Самый смак что значит
Смотреть что такое СМАК в других словарях:

Смак – что означает? Определение, значение, примеры употребления

Ищешь, что значит слово смак? Пытаешься разобраться, что такое смак? Вот ответ на твой вопрос:

Значение слова «смак» в словарях русского языка

Смак это:

1.Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. отт. перен. Удовольствие, испытываемое во время чего-либо.

2. перен.Особый интерес, смысл, особая острота чего-либо.

м. разг.
1) а) Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. б) перен. Удовольствие, испытываемое во время чего-л.
2) перен. Особый интерес, смысл, особая острота чего-л.

муж. , южн. , зап. , пермяц. , вологод. , нем. вкус, скус. Смак хорош, это яблоки смачные, с кваском, а в этих вот никакого смаку, смачности нет. Нет смаку у больного, все горько. Без скусу, без смаку. Хоть и не тем смаком, а сыты будем. | Смак, там же, и тамб. , твер. , ниж. сущность, смысл или толк, польза. Он в этом деле знает смак. Он тебе весь смак по делу расскажет. Что смаку без пути колотиться. Смаковать что, там же, и в костр. отведывать, прикушать, испытать на вкус, пробовать на язык, более посмаковать, рассмаковать. Он стаканчик не глотом глотит, а смакует, причмокивая. Я раков и не смаковал никогда, и смаку их не знаю.

приятное вкусовое ощущение Есть со смаком. Рассказывать со смаком (перен. : испытывая удовольствие от собственного рассказа). смак смысл, интерес, острота чего-нибудь В этом эпизоде весь с. рассказа.

Читайте также: Что значит монтаж узлов

смака (смаку), мн. нет, м. (польск. smak из нем. Geschmack) (разг. фам.). Приятное вкусовое ощущение. Есть что-н. со смаком. В этих яблоках особый смак. || перен. Удовольствие, приятное ощущение, испытываемое во время чего-н. Делать что-н. со смаком. || перен. Суть, внутренний смысл, интерес, острота чего-н. Вы не изволили понять весь смак этого происшествия. Боборыкин.

приятное вкусовое ощущение, удовольствие (от еды, питья ) , особый интерес, смысл, особая острота чего-либо

Источник

Значение слова смак

Смак в словаре кроссвордиста

1.Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. отт. перен. Удовольствие, испытываемое во время чего-либо.

2. перен.Особый интерес, смысл, особая острота чего-либо.

Большой современный толковый словарь русского языка

Новый толково-словообразовательный словарь русского языка Ефремовой

Словарь русского языка Ожегова

Толковый словарь Ефремовой

Толковый словарь русского языка Ушакова

Полный орфографический словарь русского языка

приятное вкусовое ощущение, удовольствие (от еды, питья ) , особый интерес, смысл, особая острота чего-либо

вкус; смак; (о желании есть) аппетит

Отчеты являются особо лакомым блюдом (научно-технические термины и подробности нисколько не портят вкусовых ощущений, а наоборот, придают отчетам грубоватый смак простой крестьянской еды, вроде гречневой каши и черного хлеба,- надоели футбольные деликатесы); а для Издателя, который выкупит у сэра Бел Амора авторские права, эти отчеты станут верным средством к обогащению.

Упрямая старушенция заявляла, что мексиканские страсти нужно смотреть на полную громкость, иначе весь смак пропадает.

Они умирали на своих кухнях, на виду у кастрюль и казанов, тысячекратно вылизанных, знававших и наваристый борщ со старым (именно старым, в том весь смак !) салом, и вареники с вишнями и сметаной, и душистый украинский «хлiб», который, хоть через неделю нарежь скибками, а он все свежий и как пахнет.

Это самый смак – смоленский, деревенский… Хоть бы раз поцеловать… И чего я сегодня такая хабалистая?

От старых-новых песен, от оливье (Анюта гордо приподняла бровь – она никогда не стеснялась высказывать то, что думает, как бы даже бравировала своим консерватизмом), от всех этих кошмарных родственников… Ведь в этом-то и смак !

Народ начнет писать «помогите» да «спасите», а самый смак , конкретика, все равно останется на личную встречу.

Источник

Значение слова «смак»

1. Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. Тишка и Павка раскусывали карамель звучно, со смаком. Ляшко, Сладкая каторга. || перен. Приятное ощущение, удовольствие, испытываемое во время чего-л. Афанасий с каким-то особенным смаком присвистывал, покрикивал и взлетал на облучке: он гнал тройку для собственного удовольствия. Скиталец, В дороге. Козырев вспомнил, как дружно, со смаком ругали его сотрудники эту книжку. Нагибин, На кордоне.

2. перен. Особый интерес, смысл, особая острота чего-л. Сплетни, брань, злословие и клевета составляют, можно сказать, главную приправу, главный смак, основу, пищу разговора. Григорович, Очерки современных нравов. — Такую чушь городят! — Ну, верите ли, полной безличности требуют и в этом самый смак находят! Достоевский, Преступление и наказание.

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

Смак — приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды.

Смак — смысл, интерес, острота чего-либо.

Смак — телевизионная программа о кулинарии на Первом канале. Ведущий Иван Ургант

Шмака (или смак) — морское парусное судно для прибрежного плавания голландского происхождения, распространённое в XVIII — начале XIX века на немецких и нидерландских побережьях Северного и Балтийского морей.

СМАК, а (у), мн. нет, м. [польск. smak из нем. Geschmack] (разг. фам.). Приятное вкусовое ощущение. Есть что-н. со смаком. В этих яблоках особый с. || перен. Удовольствие, приятное ощущение, испытываемое во время чего-н. Делать что-н. со смаком. || перен. Суть, внутренний смысл, интерес, острота чего-н. Вы не изволили понять весь смак этого происшествия. Боборыкин.

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

1. приятное вкусовое ощущение, удовольствие (от еды, питья и т. п.) ◆ Пока Сова с помощью кухарки Марты священнодействовала у плиты, шкидцы толпились у дверей кухни и глотали слюни. ― Вот так смак! ― раздавались голодные завистливые голоса. Г.Г.Белых, А.И.Пантелеев, «Республика ШКИД», 1926 г. (цитата из НКРЯ) ◆ Начальник сидел за столом и неторопливо, со смаком, ел настоящую жирную русскую селедку, с хрустом закусывал луком и московским заварным хлебом, макая все эти вкусные вещи в уксус. С.Вишенков, «Испытатели», 1947 г. (цитата из НКРЯ)

2. перен. разг. особый интерес, смысл, особая острота чего-либо ◆ Я с ужасом смотрю на современную молодежь, ― продолжал он еще с большим одушевлением, ― что ж, наконец, составляет для них смак в жизни? А.Ф.Писемский, «Тысяча душ», 1858 г. ◆ Магазин открылся в десять часов, бабы ждали выпечки хлеба и со смаком обсуждали новость. Василий Белов, «Привычное дело», 1967 г. (цитата из НКРЯ)

Делаем Карту слов лучше вместе

Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!

Спасибо! Я обязательно научусь отличать широко распространённые слова от узкоспециальных.

Насколько понятно значение слова манометр (существительное):

Источник

Самый смак что значит

Толковый словарь Ушакова . Д.Н. Ушаков. 1935-1940 .

Смотреть что такое «СМАК» в других словарях:

смак — смак, а и у … Русское словесное ударение

смак — смак, а и у … Русский орфографический словарь

смак — смак/ … Морфемно-орфографический словарь

СМАК — муж., южн., зап., пермяц., вологод., нем. вкус, скус. Смак хорош, это яблоки смачные, с кваском, а в этих вот никакого смаку, смачности нет. Нет смаку у больного, все горько. Без скусу, без смаку. Хоть и не тем смаком, а сыты будем. | Смак, там… … Толковый словарь Даля

Смак — Смак: Смак приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. Смак смысл, интерес, острота чего либо. Смак телевизионная программа о кулинарии на Первом канале. Ведущий Иван Ургант Шмака (или смак) морское парусное судно для … Википедия

СМАК — (гол. smak, и англ. smack). Одномачтовое торговое судно у голландцев. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СМАК (польск.). Вкус. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н.,… … Словарь иностранных слов русского языка

смак — См … Словарь синонимов

СМАК — СМАК, а ( у), муж. (разг.). 1. Приятное вкусовое ощущение. Есть со смаком. Рассказывать со смаком (перен.: испытывая удовольствие от собственного рассказа). 2. перен. Смысл, интерес, острота чего н. В этом эпизоде весь с. рассказа. Толковый… … Толковый словарь Ожегова

Смак — м. разг. 1. Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. отт. перен. Удовольствие, испытываемое во время чего либо. 2. перен. Особый интерес, смысл, особая острота чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

СМАК — (Smack) общее название для всякого рода рыболовных судов; однако рыбаки делают различие между С. и ботом. С. значительно больше бота и применяется исключительно для траления. Кроме того, С. является палубным судном и часто снабжается машиной для… … Морской словарь

Источник

Самый смак что значит

ом. Рассказывать со

ом (перен.: испытывая удовольствие от собственного рассказа).
2. перен. Смысл, интерес, острота чего-н. В этом эпизоде весь с. рассказа.

Смотреть что такое СМАК в других словарях:

СМАК, -а (-у), м. (разг.). 1. Приятное вкусовое ощущение. Есть сосмаком. Рассказывать со смаком (перен.: испытывая удовольствие отсобственного рассказа). 2. перен. Смысл, интерес, острота чего-н. В этомэпизоде весь с. рассказа. смотреть

смак м. разг. 1) а) Приятное вкусовое ощущение, удовольствие от еды. б) перен. Удовольствие, испытываемое во время чего-л. 2) перен. Особый интерес, смысл, особая острота чего-л.

смак м. тк. ед. разг.relish, savour со смаком — with relish, with gusto

смак См. чувство. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. смак чувство, интерес, вкус, сладость, острота, смысл, приятность, удовольствие, наслаждение Словарь русских синонимов. смак 1. см. вкус 2. 2. см. удовольствие Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. смак сущ., кол-во синонимов: 17 • аж слюнки текут (8) • вкус (27) • вкуснятина (19) • вкусняшка (10) • гастро-креатив (4) • интерес (37) • наслаждение (22) • нямка (7) • объедалово (2) • особый смысл (3) • острота (53) • приятность (25) • сладость (17) • судно (401) • удовольствие (38) • чувство (32) • шмак (3) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: вкус, интерес, наслаждение, острота, приятность, сладость, смысл, судно, удовольствие, чувство, шмак. смотреть

СМАК, у́, ч.1. Одно з п’яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими ре. смотреть

СМАК, у́, ч. 1. Одно з п’яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. Проворні матушки сьорбнули й поскривлялись; не ймучи віри своєму смакові, гості поглядали одні на одних, доки не розшолопали, що то була вода з перцем (Н.-Лев., III, 1956, 111); Будь-якого певного значення смак в житті земноводних не відіграє (Визначник земноводних. 1955, 15); // Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. — Просимо до столу, звиніть, коли, може, щось не так — за смак не ручаюся, а гаряче буде (Стельмах, І, 1962, 594); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні, Покуштувати, що воно на смак (Рильський, III, 1961, 178); * Образно. Після кожного подиху хотілося швидше відчути ще раз цей неповторний смак весняного повітря (Собко, Зор. крила, 1950, 8); // Якість, властивість їжі й питва, що дають задоволення. Вона одрізала огірка: огірок був несолоний, дуже кислий, без усякого смаку (Н.-Лев., III, 1956, 96); [Гадюка:] На голодні зуби і камінь має смак (Кроп., V, 1959, 486); *Образно. Досі чує [Віталій] на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його там, на винограднику… (Гончар, Тронка, 1963, 105); Розкріпачений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила (Чаб., Шляхами. 1961, 34); // розм. Те саме, що смакота́ 2. — Вони в свитках ходять та отаку ковбасу за не знати який смак уважають (Фр., III, 1950, 122); // Бажання їсти, охота до їди; апетит. Зараз з печі, вона [страва] так приязно пахла, лоскотала в роті, будила ще більший смак (Мирний, III, 1954, 269); П’яний козак зіпсував смак до їжі та вина (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 151). Добира́тися смаку́ див. добира́тися1; О́ргани смаку́ — органи чуття у людини й тварини, що містяться в язиці та в м’якому піднебінні й служать для розпізнання якості та властивостей їжі й питва. Органи смаку у новонароджених дітей розвинені найбільше порівняно з іншими органами чуття (Шк. гігієна, 1954, 59); Прісни́й смак див. прісни́й. 2. Розвинуте почуття прекрасного, здатність до естетичної оцінки. Все, чим він пишається і цінить у собі, його розум, смак і культура, навіть його ідеї — все згодували, усе зростили оці лани (Коцюб., II, 1955, 393); Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський (Фр., І, 1955, 13); Вона добре малювала, мала тонкий художній смак, розуміла все прекрасне (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 270). ◊ Зна́ти (ма́ти, тя́мити) смак — добре розбиратися в чому-небудь, розумітися на чомусь; любити що-небудь. [Сотник:] Поки сто раз не поцілує, Й читать не хоче! А бурсак! Собачий сину, знаєш смак (Шевч., II, 1963, 196); До прання я маю смак. Мати навчила (Чорн., Визвол. земля, 1950, 213); [Петро:] Павле Павловичу, я чув, що ви й у віршах смак тямите, бо й самі їх пишете (Сам., II, 1958, 145). 3. Схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Коцюб., II, 1955, 135); У неї вже встиг виробитися смак до такої наполегливої праці (Донч., V, 1957, 335). ◊ Ввіхо́дити (ввійти́) в смак — починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив [Бертольд] І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Л. Укр., І, 1951, 380); Знахо́дити (знайти́, нахо́дити, найти́) смак у кому — чому — відчувати інтерес до кого-, чого-небудь. Декому робота ця здається нудною, одноманітною, а Порфир і в ній знаходить для себе смак (Гончар, Бригантина, 1973, 111); — Не буду ж і я його [шлях] копать. Нехай його чорти розкопують, коли знайдуть у йому смак,— бубонів сам до себе Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 274); — Рутулець Турн тебе вже свата. І ти в йому находиш смак (Котл., І, 1952, 178); На смак чий — відповідно до чиїхсь поглядів, міркувань, уподобань. Як Вам подобаються наші періодичні видання: «Громадська думка», «Рідний край», «Шершень». На мій смак — все воно сіре, малоцікаве (Коцюб., III, 1956, 289); Крапивницький на свій смак і розсуд верховодив (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24); Під смак кому, чий; По смаку́ кому, чиєму — подобається, імпонує кому-небудь. Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Л. Укр., III, 1952, 684); — Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (Н.-Лев., VI, 1966, 13); Припада́ти (припа́сти) до смаку́ кому — подобатися, імпонувати кому-небудь. — Розмова припадає мені до смаку (Н.-Лев., VI, 1966, 28); — Шукаю відповіді на запитання: чому ви припали до смаку отій Катерині? (Рибак, Час. 1960, 327); Прихо́дитися (прийти́ся) до смаку́ див. прихо́дитися. 4. Манера, стиль, зразок. Розвилась в Польщі в XVI і XVII віку [віці] широко комедія..; не хибло також проб сотворити поважну світську драму в смаку класичнім (Фр., XVI, 1955, 216); Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників.. Гості сиділи за столом у світлиці, прибраній на смак того часу (Довж., І, 1958, 219). 5. у знач. присудк. сл. Те саме, що сма́чно 3. [Іван (одламує носик від куприка і їсть):] У-у, смак! (Мирний, V, 1955, 228). $ Добира́ти (добра́ти, дохо́дити, дійти́ і т. ін.) смаку́: а) відчувати задоволення від їжі й питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Баш, На.. дорозі, 1967, 196); Проценко мовчав, ковтаючи чай.. Він ніяк.. не доходив смаку (Мирний, III, 1954, 274); б) виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Ле, Міжгір’я, 1953, 78); До смаку́: а) так, щоб було смачно. Вона почала куштувати кашу. — І трохи не солона. — Я ж мов до смаку солила,— несміла одказала та (Мирний, III, 1954, 355); б) з великим апетитом. От узяла та й полетіла [Гава], Щоб недалечко у ярку, На самоті поснідать до смаку (Гл., Вибр., 1951, 90); в) гарно, вишукано. На ній була сукня хоч і не нова, але пошита до смаку (Панч, На калин. мості, 1965, 133); г) відповідно до чиїхсь вимог, уподобань. І що то вже вмів [Олексій] їм до смаку заграти! (П. Куліш, Вибр., 1969, 290); д) досхочу, до повного задоволення. — Мені дуже спішно треба тільки перейти [колію]. Візьміть штраф, вилайте до смаку, але я мушу (Ле, Міжгір’я, 1953, 9); е) (кому) подобається, імпонує; до вподоби. Полякам, що були на Україні, Життя колгоспне дуже до смаку (Підс., Поеми, 1954, 65); Не міг великий князь Київської Русі завжди знати, що робиться на околицях Руської землі. А це було до смаку боярам (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71); З (із, зі) смако́м: а) з великим апетитом. — Їсти — страх хочеться.. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (Коцюб., І, 1955, 459); б) гарно, вишукано. Одягається [Розумовська] скромно, але з витонченим смаком (Томч., Готель. 1960, 265); Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (М. Ол., Чуєш. 1959, 26); в) із задоволенням, з приємністю. Давно я нічого не читав.. з таким смаком (Мирний, V, 1955, 378); Сьогодні, після довгої перерви, він зі смаком писав свої етнографічні замітки (Стельмах, II, 1962, 164); Набира́ти (набра́ти) смаку́ для кого — ставати важливим, значущим для когось, набувати неабиякого значення. Все — робота, життя, відносини з товаришами..— все це набрало для нього особливого смаку (Собко, Біле полум’я, 1952, 135); У (в) смак: а) з великим апетитом, з насолодою. Балабуха.. в смак з’їв пирога (Н.-Лев., III, 1956, 20); б) смачно. Тобі, дивлячися на гуцульський сніданок, очі рогом лізуть та оскома зуби дре [дере] — таке воно кисле. А гуцулові саме тоді в смак (Хотк., II, 1966, 355); в) досхочу, до повного задоволення. От як тая Павлютиха покине нас самих, то мати з попадею за плач мерщій, і добре, у смак, наплачуться собі (Вовчок, VI, 1956, 222); Утрача́ти (утра́тити) смак: а) ставати менш смачним. Шипшина втратила від морозу свій смак (Коп., Лейтенанти, 1947, 5); б) переставати смакувати кому-небудь. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть (Коцюб., II, 1955, 22); в) переставати подобатися комусь, радувати кого-небудь. Сили покидали його, очі, якісь розпорошені й водянисті, глибоко запались, життя втратило смак (Коцюб., II, 1955, 342); г) (до чого) переставати цікавитися чим-небудь; знеохочуватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 392. смотреть

вхо́дити / ввійти́ в смак. Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив (Бертольд) І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка). добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку (Панас Мирний). добира́тися смаку́. В роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Панас Мирний). 2. в чому. Поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Іван Ле). до смаку́. 1. кому і без додатка. Подобається, імпонує кому-небудь. — Зібралась компанія, зовсім мені не до смаку,— сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький). 2. Гарно, вишукано. Двері відчинила Аспазія. Глянула на струнку даму, одягнуту ніби й просто, але й до смаку, і сторопіла (П. Панч). 3. кому і без додатка. Відповідно до чиїхось уподобань. І що то вже вмів їм до смаку заграти! Чи заспівати, чи присвиснути або історію сказати (П. Куліш). зі сма́ком. 1. З великим апетитом. — Їсти — страх хочеться. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський). 2. Гарно, вишукано. Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (М. Олійник). 3. Із задоволенням, з приємністю. Сьогодні, після довгої перерви, він (Данило) зі смаком писав свої етнографічні замітки, вплітаючи в них пісні й прислів’я (М. Стельмах). на (під) смак чий. 1. Відповідно до чиїхось поглядів, уподобань. — Як вам подобаються наші періодичні видання: “Громадська думка”, “Рідний край”, “Шершень”. На мій смак — все воно сіре, малоцікаве (М. Коцюбинський). 2. Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Леся Українка). по смаку́ чиєму. Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. — Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (І. Нечуй-Левицький). прийти́ся до душі́ (до смаку́) кому. Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т. ін.; сподобатися комусь (перев. про що-небудь). Якщо робота прийшлася до душі, людина .. віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький); Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький). прихо́дитися до смаку́. Життя (міське) ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко). прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять (паничі) і налазять (Марко Вовчок). прийти́ся по душі́. Випили (гості) й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець). припа́сти / припада́ти до смаку́ кому. 1. Виявитися співзвучним чиїмсь думкам, роздумам, сподіванням і т. ін.; зацікавити когось (про що-небудь). Олеся знала з романів про того Купідона та Амура, й ті слова дуже припали їй до смаку (І. Нечуй-Левицький); — Розмова припадає мені до смаку (І. Нечуй-Левицький). 2. Захопити кого-небудь, сподобатися комусь. — Шукаю відповіді на запитання: чому ви припали до смаку отій Катерині? (Н. Рибак). у смак. 1. З апетитом, з насолодою. Балабуха стукнув чарку до дна і в смак з’їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (І. Нечуй-Левицький). 2. Досхочу, вволю. Мати з попадею за плач мерщій, і добре, у смак, наплачуться собі (Марко Вовчок); — Та, може, спершу б треба в загс, та щоб, як слід, весілля.— Ото б ми випили вже в смак! (П. Дорошко). смотреть

-у, ч. 1) Одне з п’яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речови. смотреть

Источник