Кохання что это значит

Содержание

Любов-Кохання
кохання
См. также в других словарях:
кохання
См. также в других словарях:
КОХАННЯ

Любов-Кохання

Заинтересовало слово «кохання». Знакомый, известный украинский автор Валентин Лученко объяснил:

Любов-Кохання — это синонимы, то есть лежат в одной семантической ячейке, но любов – понятие, скорее общее, любить можно что угодно и кого угодно, но кохати можно только любимую, любимого. Хотя и на другие сферы, где нужно указать особую привязанность переходит. Кохання – интимное слово, кохатися – глагол для выражения интимных отношений и оно не табуировано, есть ещё глагол милуватися тоже для выражения интимных отношений. В русском языке тоже этот глагол был, но потом как-то умер.

(Но, на самом деле, глаголы «миловаться», «милуются» всё же известны. re)

Глагол КОХАТИ – общий для поляков, белорусов и украинцев. Скорее всего, восходит он еще к тем временам, когда поляки и русины говорили на диалектах одного языка. В украинском языке глагол очень продуктивен, от него образовалось множество слов и выражений.
*

Нашёл в интернете несколько попыток этимологического анализа любов-кохання. Но там были лишь попытки, настоящий ответ для себя не нашёл. Хотел понять, как появилось кохання и кохати?

Чем-то аналогичны армянское кохель и испаноамериканское coger (кохер) обозначают не очень приличное слово. Почему-то нигде не упоминается немецкая фамилия и слово Koch. Хотя созвучность несомненна. По аналогии с coger (кохер) можно вспомнить английское cooker.

О странных соответствиях между некоторыми тюркскими и германскими словами можно найти упоминания у некоторых исследователей. И армяно-испано-германо-созвучность, скорее всего, не случайна.

Во всех славянских, а также прибалтийских, румынском и ещё некоторых языках (все не запомнил, просмотрел все варианты европейских и не только языков) любвеобильные корни:
люб, любо, люби, (может, и liebe нем.)
мил, мило,
ласка

Читайте также: Что значит муз образ

А кохання (в любовном понимании) феноменально только в языках Речи Посполитой. И можно предположить, что кохати появилось, как заимствование, в период посполитного единства славян. Не исключено, что после какого-то удачного военно-любовного похождения в немецкие земли.
*12.10

Впрочем, kochat se наличествует также в чешском и словацком. И также имеет отношение к получению наслаждения. А в старых вариантах (чешского и словацкого) у слова были и любовные оттенки. Но, вероятно, это также можно объяснить близостью к немецким землям. Как впрочем, и близостью к Речи Посполитой. Увы, только догадки и гипотезы.

Между прочим, «кохав» на иврите – «звезда».
А на арамейском: «Бар Кохба» — «сын звезды».
*20611

PS
Прошло два года после первой публикации и неожиданно появилась идея!

Скорее всего… «кохання» совсем не заимствование. В русинском есть слова: «прохання», «дихання». А в русском: «громыханья», «бултыханья», «оханья», «аханья» и «дыханья» тоже есть. А корень (или часть корня) «ко», вероятнее всего, тот же, что в слове «приКОсновение». Всё же кохання это процесс всяческих соприкосновений.
*1.213

Источник

кохання

1 кохання

См. также в других словарях:

кохання — я, с. 1) Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). || Особа, що викликає таке почуття; кохана людина. 2) рідко. Те саме, що любов 2). 3) Дія і стан за знач. кохати 1), 3) і кохатися … Український тлумачний словник

кохання — (глибока сердечна прихильність до когось), любов, почуття, закохання, любощі мн.; пристрасть, жага (сильне, нестримне почуття) … Словник синонімів української мови

кохання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови

От любви до кохання — Жанр комедия,мелодрама В главных ролях Павел Ворожцов Светлана Иванова Сергей Баталов Михаил Васьков Станислав Дужников Нина Русланова Александр Панкратов Чёрный Лесь Сердюк Антон Эльдаров Евгения Ло … Википедия

Етсетера — У этого термина существуют и другие значения, см. Et cetera. Етсетера Жанр рок, альтернатива Годы 2003 настоящее время … Википедия

Украина на детском конкурсе песни Евровидение — Украина ТВ канал НТКУ … Википедия

EL Кравчук — Андрей Кравчук Полное имя Андрей Остапенко Дата рождения 17 марта 1977(1977 03 17) (35 лет) Место рождения Вильнюс … Википедия

Козловский, Виталий Витальевич — Виталий Козловский Вiталiй Козловський Дата рождения 6 марта 1985(1985 03 06) (27 лет) Место рождения Львов, Украина Страна … Википедия

Love’s Berries — Infobox Film name = Ягoдка Любви / Ягідки кохання (Love s Berries) caption = director = Alexander Dovzhenko producer = writer = Alexander Dovzhenko starring = Margarita Chardynina Barska Dmitri Kapka Maryan Krushelnytsky Nikolai Nademsky Ivan… … Wikipedia

Sappho (film) — Sappho (Сафо. Кохання без меж) est un film ukrainien, réalisé en 2008 par Robert Crombie. Le film a été tourné en Crimée avec le soutien des Studio de Yalta. Sommaire 1 Synopsis 2 Fiche technique 3 Distribution … Wikipédia en Français

Ерофеев, Константин Владимирович — Константин Ерофеев Дата рождения 29 мая 1966(1966 05 29) Дата смерти 25 августа 2008(2008 08 25) (42 года) … Википедия

Источник

кохання

1 вдыхать

2 вкушать

вкуша́ть плоды́ побе́ды — втіша́тися перемо́гою

вкуша́ть плоды́ своего́ труда́ — користува́тися (втіша́тися) своє́ю пра́цею

вкуша́ть сон — ирон. спа́ти, зажива́ти сну

3 возвращаться

4 возжаждать

5 возлюбленный

6 воспитание

7 воспламенять

8 восторг

9 высказывать

10 выше

11 для

12 дорожить

13 доступный

досту́пное изложе́ние — присту́пний (досту́пний) ви́клад

14 залог

отдава́ть, отда́ть в \залог г — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

15 замечать

дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

16 захватывать

17 изнывать

\изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги

\изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)

18 изъяснение

\изъяснение ние чувств — ви́явлення (ви́яв; словесное: ви́словлення, висло́влювання) почутті́в

\изъяснение ние в любви́ — осві́дчення; призна́ння [в коха́нні]

19 изъясняться

\изъясняться ться в любви́ — см. объясняться 1)

\изъясняться ться в любви́ — см. изъяснять

\изъясняться ня́ться на мно́гих языка́х — розмовля́ти (говори́ти) багатьма́ мо́вами

20 истинный

\истинныйая любо́вь — щи́ра (спра́вжня, і́стинна) любо́в

\истинныйая пра́вда — щи́ра (і́стинна) пра́вда

\истинныйый друг — щи́рий (спра́вжній, правди́вий) друг

\истинныйый горизо́нт — ді́йсний горизо́нт

См. также в других словарях:

кохання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови

Украина на детском конкурсе песни Евровидение — Украина ТВ канал НТКУ … Википедия

Источник

КОХАННЯ

КОХА́ННЯ, я, с.

1 . Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; любов (у 1 знач.).

Сильне кохання, як смерть, .. його жар – жар огню, воно – полум’я Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І. Нечуй-Левицький);

Не кажи, що без кохання Твої літа проминуть, Що дівчачі почування Марно в серденьку заснуть. (П. Грабовський);

І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що у ньому давно уже зріє кохання (Л. Первомайський);

Він уже не вперше говорив їй про своє кохання, і щоразу Маріка відчувала якусь солодку муку, коли чула від нього це слово (О. Авраменко);

// Про особу, що викликає таке почуття; кохана людина.

[Василь:] Он-он де те віконечко, .. там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний);

Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: – До стрічі нової, кохання моє! (В. Сосюра);

Перше своє кохання А. зустріла в цирку. То був нащадок ще однієї знаменитої циркової династії, династії жонглерів, акробатів (Ю. Іздрик).

2. Те саме, що любо́в 2.

Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок);

Хо стрівається очима з худою, мізерною людиною і не витримує того погляду, повного віри, повного кохання до своєї країни (М. Коцюбинський);

Петро не наважився признатися про своє кохання до старого панського рояля (Д. Бузько).

3. Дія за знач. коха́ти 1, 3 і стан за знач. коха́тися.

Зміст його [роману “Трістан та Ізольда”] – фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка);

Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею. Всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею! (В. Сосюра);

Банальне для чоловiка бажання зайнятися сексом iз привабливою жiнкою переросло у щось бiльше – у бажання займатися з нею коханням (О. Авраменко, В. Авраменко);

Настали роки кохання в полі та в худобі (Панас Мирний);

Ростеш ти в коханні у батька дитина (Я. Щоголів).

(1) Неща́сне коха́ння – кохання без взаємності.

Чому все має право на сльози: і туга материнська, і нещасне кохання, і громадський жаль, а тільки душа поета .. мусить мовчати. (Леся Українка);

Література стала ніби за нову Січ, куди линуть і “слави добувати”, і “ворогові помститись”, і від нещасного кохання та всякої журби рятуватись (Б. Антоненко-Давидович);

Нещасне кохання .. перевернуло всі його життєві інтереси. Він дивився на все тільки з тої точки зору, як складуться його взаємини з мадемуазель де Ла-Моль (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).

◇ Закру́чувати (крути́ти) / закрути́ти коха́ння (любо́в) див. закру́чувати ;

(2) Ча́ри коха́ння (любо́ві) – магічна сила кохання.

Чари кохання! Їм підвладні всі, підкорялись їм і імператори ромеїв (С. Скляренко);

Вся батарея знала, що жодна дівчина ще не обнімала, не цілувала Усмана – всі чари першого кохання для нього були попереду (О. Гончар);

Їм здавалося, що сором’язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м’яке серце чи не розуміється на чарах любові (М. Стельмах);

Хочеш в усій чистоті чарів кохання зазнати? Тоді зухвальство й суворість геть з свого серця жени (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете).

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДА фольк. Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко. (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); (Василь:) Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); — Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою — засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, — Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); — Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко — Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); — Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).

КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́ розм., ЛЮ́БЧИК розм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́Н заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДО фольк. Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); — Не любий він мені, — кажу їм.. — Що ж вони? — Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічого не відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); — Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько — Де милий витає (Л. Боровиковський); — А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); — Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’яло з часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуття до Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку — з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); (Русалка:) Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).

КОХАННЯ – ЛЮБОВ

Кохання. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І.Нечуй-Левицький); Є в коханні і будні і свята, Є у ньому і радість і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль (В.Симоненко). 2. рідше. Те саме, що любов 1. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок).

Любов, -і, ор. -в’ю. 1. Почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь; інтерес, пристрасть до чогось. Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу (М.Коцюбинський); Перед ним постають оченята доньки й синка, сповнені найвищої любові і принади до матері (О.Досвітній); Я перераховую принади мого маленького едему і чую, як захлюпує мою душу любов. До людей, до краю, до себе? До всього. А та любов кипить у мені і груди розпирає: ще трохи – й вибухне і виллється на світ сльозами, сміхом, піснею, словом – що ж то за таке навальне почуття? (Р. Іванчук). 2. Те саме, що кохання 1. – Ізольдо! Ох Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка); Вийде мила брати воду, Зловить зілля-руту, Зловить руту та й згадає Про любов забуту (П.Карманський).

Ой жаль мені коханнячка дівочого гуляннячка.

Жаль дуже безжурних та веселих романтичних дівочих літ.

Нащо ж дозволив Бог серце дати, коли ж бо бідних не вільно кохати.

Нарікання багатої дівчини, покохавши бідного парубка.

Хто вірно кохає — той часто вітає.

Закохані часто сходяться.

Кого кохає, за тим і зітхає.

Кого кохає, про того і думає.

Кохання не запобіжиш зарання.

Кохання не можна передбачити наперед.

Не втаїться кохання, як у мішку шило.

Источник